5 червня 2022 року минає чотири роки, як відійшов у засвіти Петро Сорока

 Петро Іванович Сорока народився 6 січня 1956, с. Грицівці Збаразького району Тернопільської області). Український письменник, літературознавець, редактор, видавець. Член Національної спілки письменників України (1994), міжнародного ПЕН-клубу (2002). Кандидат філологічних наук (1994). Секретар Тернопільської обласної організації НСПУ. З 2001 — доцент кафедри теорії літератури і порівняльного літературознавства ТНПУ. Голова правління обласного літературно-просвітницького товариства «Галицько-Волинське братство». Засновник і редактор просвітницько-видавничого товариства «Пегас» (обидва  від 1990), приватного видавничого підприємства «СорокА» (від 2005), співзасновник (1999) і головний редактор журналу «Сова», редактор літературно-мистецького альманаху «Курінь» (від 1992), газети «Дзвони Лемківщини» (1994—1999).
Автор майже двох десятків художніх книг (поетичних збірок, книжок для дітей, прози) Серед них «Маленькі секрети щастя і успіху» (2010), «Таємниці краси та любові» (2010), «Ладан осені» (вірші, 2011), «Шедевр» (повість, оповідання, оддробини, 2014) Найбільш відомі денники автора, їх 8 книг ­«Пам'яті навперейми» (2001), «Найкраще помирати в понеділок: денники 2001 р.» (2002), «Голос із притвору» (2004), «Застиглий вогонь» (2007) та інші.
Володар десятка літературних премій, серед них - Літературно-мистецька міжнародна премія «Слово України» (1994), Премія «Тріумф» ім. Миколи Гоголя (2002),  імені Володимира Сосюри (2005), імені Братів Богдана та Левка Лепких (2005), Міжнародна літературна премія імені Григорія Сковороди «Сад божественних пісень» (2009) та інші.